я - не своя, давно не своя
несу у подолі всі барви крізь біль
несу в фартушку інше щось, нічия
можливо, це сенси, можливо, це сіль
це тиша між гамору, море в пустелі
це яблуко серед застиглих садів
таємні притулки і слова оселі
де той, хто упав - той навіки зрадів
більше за мене мій добрий тягар
він добрий, бо тяжко, а значить там - добре
він посеред просторів, волі і хмар
як гарне лоша - норовливе й хоробре
навіщо обрав мене цей мій тягар?
бо хтось має бути посильний на світі
хтось має терпіти знущання і жар
хтось має ловити собою цей вітер
Trager des Sinns
© Copyright: Тина Палюстрис, 2025
Свидетельство о публикации №125081704748
Свидетельство о публикации №125081704748
Рецензии