Літо обіймає, шепче ніжно,
Каже: “Відпочити вже пора!
Скоро прийде осінь! Вже помітно,
Хоч стоїть серпнева ще жара!”
Заварю, напевно, чай духмяний
З літніми бажаннями й теплом,
Хай навіє спокій довгожданий
І утішить душу перед сном.
Ноти меланхолії розвію
Медом і шматочками халви,
Для смаку додам солодку мрію,
Запахи серпанку і трави.
У обіймах трепітного літа
Скину я з плечей вантаж тривог,
А природа літа розмаїта
Буде утішати, наче Бог.
Прийде Осінь, сяде на порозі,
Стану поруч, чаю їй наллю
І, відчувши спокій в діалозі,
Душу від бентежних дум звільню…
Острахи сховаю у конверті!..
Чай, немов цілющий еліксир,
Дасть надію вийти з круговерті
І звитяжний вибороти мир!
Заварю чай
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125081408084
Свидетельство о публикации №125081408084
Рецензии