Над полями, над лісами,
Над квітучими лугами
Сонце вранішнє вставало
І наснагу дню давало.
Піднімаючись, світило,
Білий світ від сну будило,
Щоб на всій життєвій ниві,
Ми усі були щасливі.
Не жаліло сонце світла,
Щоб земля повсюди квітла,
Щоб у полі і у горах
Барви сяяли в узорах.
Сонце пестило дбайливо,
Усміхалося мрійливо,
І на морі, і на суші
Зігрівало людям душі!
Сонце
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125081408061
Свидетельство о публикации №125081408061
Рецензии