Бентежна нiч

Бентежна ніч у розмаїтті снів!
Усе не пригадати, так багато!
Несло мене кудись під вітру спів,
А в грудях жваво дихало стакато.

Я бачила поля, гаї, ліси,
Безмежне море, феєричні хвилі,
Високі гори дивної краси,
А ще хмарки у небі срібнокрилі.

Летіла я додому, у село,
Де яблуні в саду, солодкі груші,
Знайоме життєдайне джерело,
Хоча для когось це всього лиш пущі…

Кружляв там над лугами чорногуз,
Бентежилась береза білокора…
Я слухала степів ліричний блюз,
Мелодію натрудженого моря…

Вколисував, благав ритмічний шум,
Мінорні ноти обіймали сушу…
І радість відчувала я, і сум,
Чуття лилися струменем у душу…


Рецензии