У старому саду
Ходить павою ніч
І збирає зірки на важливу нараду.
На величну ходу
Ллється сяйво сторіч,
Навіть в небі хмарки відчувають відраду.
Світ далеких стихій
Вабить іскрою мрій
І шепоче казки та космічні легенди.
А на хвилі надій
Вже пливе чародій
І кидає мазки на замислені верби.
Під покровом шовків
Зоресвітніх морів
Повертаються сни з нерозгаданих далей.
По піску берегів
Ходить тінь міражів
І шукає стежки до човна без печалей.
Сни летять на вітрах
Через пекло війни,
Їм знайомі шляхи, де не рвуться снаряди
У невтомних думках
І фантазіях мли
Розквітають сади і магічні троянди.
Ходить павою нiч
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125081407971
Свидетельство о публикации №125081407971
Рецензии