Мiж свiтлом i тiнню

Тужлива опівніч і кава гірчить.
Заснути не можу, ну що тут робити?
Цвіркун за вікном безупинно цвірчить,
І місяць почав уже в небі блідніти.

Новини невтішні, тривожно в душі.
Сиджу, репортажі читаю бентежно,
Там – бій за боями удень і вночі…
В тут суне лава ворожа невдержно.

Задумавшись, вихід шукаю… Дарма!..
Куди оці двері?.. У вир ворожнечі?
Обличчя, обличчя… А далі – пітьма…
І смуток нестерпний… І тінь холоднечі…

Стою на розпутті: реальність і лжа!
Цукерки омани і правда пекуча!
Яка мені випаде стежка-стежа:
Дрімуча? Квітуча? Чи, може, горюча?

Між світлом і тінню проходить мій шлях…
Втомилися ноги і йти вже несила!
Трюїзм* і брехня на розбитих путях!
А відчай безжально обпалює крила…

*Лжа – неправда, брехня.
*Трюїзм – загальновідома істина.


Рецензии