Старенька хата сiла до землi... експромт

Старенька хата сіла до землі.
Колись життя було і сміх, були і сльози.
Півні співали вранці на зорі,
А мама вже з відром води йде по дорозі.

Бабуся вже сапає буряки,
Дідусь косУ мантачить біля возу.
А ми -малі- спимо ще на печі...
Живем у казці, ще не знаєм прозу.

Ще яблука солодкі, як меди,
Ромашки величезні, аж по пояс.
Немає ще ніякої біди
І вперше бачиш отой лячний поїзд.

А потім підеш у свій перший клас,
І дуже швидко потім у десятий.
І випускний,і білий танець вальс...
Незчувсь коли,.. а ти уже жонатий.

І вікна вже не ті, і поїзди.
Село далеко. І батьки старенькі...
Та в пам'яті моїй лишились назавжди
Ті руки мамині -ще молоді, гладенькі.
*********************

14.08.25.


Рецензии
Хрущі над вишнями гудуть
Косарі із поля йдуть,
А жінки, вечерю варять,
Щоб нагодувати всіх

Біля річки - біля ставу
Молодь збирається гулять
Поки не потухнуть ясні зорі,
Утром росинки на сонці заблищать
Доброго вечора, Лариса. Хай зорі світять над Вами...

Виктор Старик   27.09.2026 20:41   •   Заявить о нарушении
Приємно, що Ви пам'ятаєте Т.Шевченка, хоч і не дослівно.Дякую за відгук.

Лариса Геращенко   27.09.2026 21:10   Заявить о нарушении
Лариса, а мене доня Лариса, то экспромт разом з Шевченко...)))

Виктор Старик   27.09.2026 21:19   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.