я була в дитинстві з команди «лічбусиків»
- рахую дні
до смерті і довше, до забуття
колись - це слово для майбутнього й минулого
тендітної музики
підперезане аскезою, сповнене надією
на життя
що таке життя як не зустріч із собою?
дзеркаленою, підпаленою подвійним вогнем
що таке вірш як не нудний спойлер?
так не грають, приберем
хто придумує назву для об;єктів
той для нас не придумає, не стане звуків
хтось задмухує досвід заради смерті
я не хочу так, краще вже муки
Хто задумав мене й розгорнув тканину
як хор
усього що трапилось і має статись?
хтось на півдорозі заснув у соромі
аби з великим більш не знатись
хто я? і чия? Хто задумав?
і для чого
в вогнище мене окунути
я - піщинка, глина з нічого
не заснути мені б, а бути
Madeleine
© Copyright: Тина Палюстрис, 2025
Свидетельство о публикации №125081206382
Свидетельство о публикации №125081206382
Рецензии