Ікла, цупка щетина,
вбивці похмурий взір:
визвірилась людина,
більше не homo — звір.
Заледенілий погляд,
закам'яніла суть,
протиприродна погань,
що звідусіль женуть.
Лає, гребе, стращає,
нищить, що бачить, вщент,
людського не вміщає
мозок як рудимент.
Ница гидка істота,
чорне гниле нутро,
хвалить своє болото,
краде чуже добро.
Хр;щена сатаною
потолоч, перегар,
навіть не гуманоїд —
бісоподібна твар.
Цього недопримата —
хибних мутацій плід —
нібито і не матір
виплодила на світ.
Втратив прямоходіння,
більше не із ссавців,
став безхребетним, тінню,
скуливсь наприкінці.
Творення осорома,
еволюційний крах:
виродження з неНоmo
в капосного щура.
Встоять в часи зажурні,
збуть абсолютне зло
щеплення протищурне
може б допомогло,
щоб тих почвар пекельних
дочиста світ ізвів,
в герці не пав смертельнім
людства проти щурів.
цур-цура
© Copyright: Ирина Юрчук, 2025
Свидетельство о публикации №125081204927
Свидетельство о публикации №125081204927
Рецензии