Больно мне, а душа пылает Варвара Можаровская
Мені болить, душа палає,
За що народ наш так страждає?
За що вмирають наші діти,
Які могли б щасливо жити?
Чому маленькі школярі
Не ходять в школу взагалі?
Тому що бомби скрізь летять
І материнський чути плач.
Розруха – оком куди кинь,
Мені нагадує Хатинь.
Стоять одні там димарі
Лиш Храм Господній не згорів.
Весна пройшла, уже четверта,
Літають «гради» так відверто…
Коли ж настане теє літо,
Щоби спокійно стигло жито?
І скільки буде ще тих зим?
І кров’ю зрошених снігів,
Відколи ллється, мов рікою
Вона з братів та із синів?
Чому покою нема їм,
Що в Україні інший гімн?
Що вона бореться за право,
Щоб існувати як Держава?!
Мені болить, душа палає...
Чому народ наш так страждає…
12 06 17
Больно мне , а душа пылает
За что же наш народ страдает
За что же наши дети умирают
Они могли бы счастливо жить
Почему школа закрыта
И учиться не дают
Потому что бомбы летают
И плачь матери услышать
Везде разруха око брось взгляд
Мне Хатынь напоминает
Лишь дымоходы стоят
Дом один не тронут
Четвёртая весна прошла
Бомбы опять летают
Когда летом будет
Что бы видела
Как рожь златом зацветает
Почему покоя нет
И на Украине гимн другой
Где борьбы за право
Что бы существовало государство
Больно мне , а душа пылает
За что же наш народ страдает
___
Свидетельство о публикации №125081005650