У тебе унітаз не золотий
і їжу доля посипала перцем,
та від батьків у спадок маєш ти
велике, тепле, благородне серце.
Удалині поблискує зима
і музика Шопена усе ближче,
але ти народився не дарма
і по собі не лишиш попелище.
Усьому богом дано день і час,
дуда ієрихонська не дрімає,
але повір – у кожного із нас
життя багато надто не буває.
Тому тримайся, друже, і іди
упевнено дорогою своєю.
У світі залишаються сліди
не лише від кросівок корифеїв.
01.08.2025
Немiндiчу
© Copyright: Олександр Мачула, 2025
Свидетельство о публикации №125080906887
Свидетельство о публикации №125080906887
Рецензии