Життя людське, що та рибацька сітка:
дірок, пороків – дика коловерть.
Бо наша дійсність – то велика клітка,
а двері відчиняє лише… смерть.
Тоді душа летить у підсвідомість,
на волю, де немає ланцюгів.
У цАру, де панує невагомість
і ріки де не знають берегів.
І лише там очікує свобода
на волелюбну душу назавждИ,
але назад – уже немає броду
і браму ту нікОли не знайти.
07.08.2025
Клiтка
© Copyright: Олександр Мачула, 2025
Свидетельство о публикации №125080802327
Свидетельство о публикации №125080802327
Рецензии
Вы хотели написать "смерть"?
"...а відчиняє двері лише… сметь."
Или что Вы имели в виду?
В целом, стихотворение понравилось.
С уважением,
Ирина Субботина-Дегтярева 10.08.2025 12:32 • Заявить о нарушении
"...а відчиняє двері лише… сметь."
Или что Вы имели в виду?
В целом, стихотворение понравилось.
С уважением,
Ирина Субботина-Дегтярева 10.08.2025 12:32 • Заявить о нарушении