Моей любимой внучке

Ти не зносила пеньюари
І сукні бальні не вдягала,
Не скористала диво-чари,
Частіш,  бувало, сумувала...

Твоє оточення простіше -
Звичайні люди, роботяги,
Їх щирість душу й серце тішить
І спонукає до звитяги!

Батьки дали красу,  й не тільки,
Додав Бог розуму до всього!
А подруг-друзів в тебе скільки !
Є в серці місце і для Нього !

Розквітла ти в Його любові,
Відчула захист і турботу
У кожнім сказаному слові !
Не бути в щасті розвороту !

Хай буде й донечка  т а к о ю !
Маленьке чудо, Богом дане!
Вмивайтесь ніжною росою -
Кохання  в а ш е  не зів'яне!


Рецензии