Україні
Зруйнована, зневірена, омита
кривавими сльозами матерів,
моя Вітчизно, ти все ж не убита,
хоч лик твій гордий дещо помарнів.
Тобі б лише проснутися уранці,
змахнути пил з натомлених плечей,
і сотні кровопивців-голодранців
зітнути жала прадідів мечем.
Як соняшник, що тягнеться до світла,
і хлібний колос на міцних ногах,
ти маєш все, аби жила і квітла,
моя Вітчизно-ненько, у віках!
06.08.2025
***
© Copyright: Олександр Мачула, 2025
Свидетельство о публикации №125080702885
Свидетельство о публикации №125080702885
Рецензии
