про сон опришка

Уляжуться пасії хвилі
на невелемовний пісок
і марення, знову ожилі,
повернуться до подушок,
і так поневолі усмішка
чарівна твоя промайне,
що самого злого опришка
розчулить і щастям пахне.


Рецензии