895. Сцена 8 фрагмент 3. Звiрi

Пьеса по мотивам рассказа и визуальной новеллы "Зайчик"

Сцена 8 (фрагмент 3). Звірі

Лес. Антон знакомится со зверьми. Тихо играет музыка

АЛИСА: Дивись, Антош, який ти бистрий!
АНТОН: Ви хто такі?
МЕДВЕЖУКА: Ми – друзі, Тош.
АЛИСА: Так біг, що аж із п'яток іскри.
Тебе чекали довго. Що ж,

Нарешті ти із нами, Зайчик!
Давай утечемо подалі,
Де ліки є від самоти,
Але лише як хочеш ти.

Вона Антона частувала
І разом за руку пішла;
Все віддалявся край села;
До лісу ближче наближались.

Вперед, на зустріч таємницям,
Назустріч казці - не спинитись.

Так починався світ ілюзій;
Так починався хижий шлях,
Який такий важкий без друзів,
Нема з якого вороття.

Надівши маску, обертався
На того, з ким і спілкувався.
Сова злетіла до зірок
Під шепіт лісових стежок.

СОВА: А чи це він? Не задорослий?
ВОЛЧИК: Авжеж, лисичко, ти права!

Звери начинают танцевать и прыгать

МЕДВЕЖУТКА: Хоч в лісі не рости трава.
АЛИСА: І ти так можеш! Можеш, спробуй!
Так не ховаймо почуттів,
Нарешті впевнились в тобі!

серпень 2025

Русская версия:
http://stihi.ru/2025/04/08/8206