883. Сцена 5 фрагмент 2. Iмена

Пьеса по мотивам рассказа и визуальной новеллы "Зайчик".

Сцена 5 (фрагмент 2). Імена

Прихожая дома Полины

ХАРИТОН: А ти, гадаю, однокласник
Полінки? Як ім'я тобі?
АНТОН: Антон Петрак.
ХАРИТОН: Антео, значить.
"Який вступає у двобій"!
Таке ім'я твоє реальне,
Коли часи важкі настануть,
І поведе у бій гормон.
Мене же звати – Харитон,
Що в греків означає – "щедрий".
АНТОН: Ну, а Поліна? –
ХАРИТОН: А вона –
Проміння сонечка струна.
Колись народ наш відав твердо,
Давав на долю імена,
Щоб щастям сповнилась вона.


Тоді, в часи віків дідівських,
Чи знаєш ти, Антон, про те,
Що як народжувались діти,
Тоді із багатьох імен
Дитині прізвисько давали,
А справжнє – від людей ховали,
Щоб не посмів на ймення те
Ніхто наврочить наглу смерть.

Тваринам теж ім'я давали.
Ось заєць – значить "стрибунець".
А вовк – "вхопив і все, кінець",
Ведмідь же – "той, хто меди знає",
І, як ляльок я майстрував,
То кожній – теж ім'я давав...


серпень 2025

Русская версия:
http://stihi.ru/2025/04/01/3530