Шепну...

А що як  буде вічною війна?
Хворіє Світ, руйнуються фортеці.
Не матимемо спадку та майна
Окрім того, що кличемо ми серцем.
Наша Любов - нам щит та Херувим.
Протиотрута, бронік від поранень.
Навіть у Пеклі зватися живим
Ти будеш, якщо в серці є Кохання.
Раптом розлука сплутає вуста,
Й брехня перетасує зміст та карти?
Шепну тобі - Якщо душа чиста,
Мізинця її свідчення не варті.
А якщо бідність, скрута на межі,
І чужа заздрість буде панувати?
Шепну тобі - Ти, руки бережи,
Щоби курінь у лісі збудувати.
Раптом в'язниця? - Ти колись питав.
І стане ніч холодна, наче крига.
Щодня тобі  писатиму листа,
Ти ці листи збереш у цілу книгу.
Якщо – хвороба, та не стане сил,
Обійми спорожніють сиротливо?
Я уві сні, прийду, бо ТАК любив.
Шепну тобі, що все колись можливо...
А якщо Смерть зітре, як течія,
Розгубить нас безслідно у Квазарі?
Шепну тобі, - Не бійся. Ти - це я,
Верстали нас Єдиним Екземпляром.
Олена Жажкова.
05.06.2025
Переклад


Рецензии