Привет любовь на украинском
Привіт, любов, що дуже довго я шукала:
У гамі натовпу; й знесилених жагою тіл….
Та метушня, ніколи душу ще не зігрівала,
І дух мій утомився, й іще більш осиротів!
Я думала: що то чарівний, ніжний дотик;
Крило, що обіймає та підносить до небес…
Та Купідон, згубив всі стріли і свій дротик,
На марних пошуках ,й поставила я , хрест!
Шукати тебе в інших - надто справа марна;
Надію, ще ніхто не збудував, із сірого піску…
Кохання в людях: солодка мрія та примарна,
Лиш «світло Боже», як маяк, у серці я несу!
Привіт, любов,- ти не в обіймах уже, милих;
Не в шепоті: звабливих та приємних фраз…
Ти, серця мого Світло, та джерело тієї сили,
Що із біди, мене виносила на крилах і не раз!
Ти, Мудрість, що веде крізь морок до свободи,
Ти, мила тиша - огортає тільки голос із гори…
Лікуєш від напасті: тіло й душу,- мовби роди,
Ти завжди поруч: вдень і ніч, та різної пори!
Любов,- є сам Господь, у цьому провидінні:
У ньому я знайшла, весь сенс та благодать…
Ти подих вічності, і сила, святість покоління,
Сам дух любові, що тепер нікому не віднять!
03 липня 2025 рік
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №125080503091