про привабу

Аби день до вечора падають сніжини.
Ти моє відречення, ти мені мізинний.

Ти такий щедротний, як на блохи циган,
комірник воротній, живишся незбігом.

Ти забув, нахаба, день, коли у древа
з твоїх рук привабу куштувала Єва.

Відповзеш поволі у своє кубельце -
заблищить на волі соняшне світельце.


Рецензии