Гуляє вітер по пустих провулках
І сіє смутку жалісне зерно.
А краплі на дротах, як на мотузках,
Висять і, певно, мріють про тепло.
Краплинки раз по раз летять в калюжі,
Виводять візерунки на воді,
Мабуть, вони до Музи небайдужі,
Та й нудно їм висіти угорі.
А на землі, ліхтар чарує світлом
І стразами блищить у темноті.
Спалахують маленькі дрібки сріблом,
Кружляють, як комашки слюдяні.
І тиша заворожує безслівна,
І, дощ малює впевнено кружки…
А я дивлюся у померхлі вікна,
В душі бентежно і киплять думки…
Бентежно
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125080307488
Свидетельство о публикации №125080307488
Рецензии