Пригадую
Пригадую минуле безтурботне,
Солодке, тепле, сповнене надій,
Усе скрутне – сьогодні неістотне,
В душі сьогодні інших дум сувій.
Було усе: і труднощі й печалі,
Розлуки, ночі довгі в самоті,
І починання теж були невдалі
І довгі вечори у темноті…
А я була щаслива і натхненна,
Хоча й меланхолійну знала мить.
Жила у мене мрія потаємна,
А зараз серце від думок щемить.
Пригадую ліси, річки і луки,
І запахи дозрілого зерна,
І осені чаруючі дарунки,
І всі мої улюблені місця…
Мені здається, що у грудях – пустка,
Знаходить прихисток собі лиш сум…
Летить щодня моя невтомна думка
Крізь гул шахедів і дзижчання куль…
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125080307405
Свидетельство о публикации №125080307405
Рецензии