Сонце сховалось, а небо – у мріях,
День, хоч і хмурий, та все ж не сумний.
Дивиться в морок в солодких надіях,
Вірить, закінчиться час дощовий.
Літо цьогоріч якесь незвичайне,
Тепле занадто, а в серці – зима!
Часом здається, воно – безпорадне,
Гірко зітхає, мов птах без крила.
Вийдеш уранці – затишно, святково,
В травах від рос – діамантовий блиск!
Тільки зрадієш, як хмари раптово
Легітно* ляжуть на сонячний диск.
Ось і гроза вже відлунням щемливим
Знов прокотилась… О, як блискотить!
Може, хоч серпень не буде примхливим?
Може, утішить нарешті блакить!..
Ле;гітно – легко, невагомо.
Незвичайне лiто
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125080307395
Свидетельство о публикации №125080307395
Рецензии