П’ю еспресо
За вікнами гримить похмуре небо
І літній дощ танцює по траві.
А я сиджу на кухні, п’ю еспресо
І точки забуваю больові.
Повітря свіже душу надихає,
Птахи у гніздах слухають грозу.
А дощик ні на мить не затихає,
Підживлює кантату грозову.
Еспресо спокушає ароматом,
У спогади запрошує смаком.
І я уже лечу в минуле птахом,
Додому лину зоряним шляхом.
В мереживі думок – моя родина,
Усе моє: ліси, степи, поля,
Моя Вітчизна – вільна і велична,
Хоча й війна нещадно обпекла…
Життю радію… Це душі корисно!
Ловлю мрійливі ноти в міражі!
І так мені спокійно і затишно
Собі на втіху жити у красі…
Пью еспресо
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125080307375
Свидетельство о публикации №125080307375
Рецензии