Запізно поливать засохлу квітку ;-
Не оживе...
Так само почуття.
Всьому свій час. Як спека, то улітку.
Мороз ;- узимку.
Це саме життя ;-
Коханню ;- ніжність, щоб не шкодувати
Про недосказаність, знецінення та біль.
Тепло душі не страшно дарувати,
Щоб не хололо серце в заметіль.
Кохання ;- це не слабкість, не спокуса,
Це сенс буття, це близкість рідних душ,
Зціляюча життя тендітна Муза
Не дай зів'яти щастю, не поруш...
Запiзно поливать засохлу квiтку
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125080303782
Свидетельство о публикации №125080303782
Рецензии