ПраВірш ходив із ПраКотом за ПраЛюдиною..
ще навіть Саду не булО,
лиш Задум Дивний
…в записнику ПраБога ….
Цей світ, напоспіх,
жовто-гарячий-синій,
плащем щемким
на Задум Бог накинув
і повелося………..
що ходять ВІрші за Людиною
і досі,,,,
праПосмішку котячу
(що ось-ось зникне)
хоча б на мить і на хвилину
побути світом цим, таємним і величним, -
просять…..
ПраПосм шка
© Copyright: Тарас Иванов, 2025
Свидетельство о публикации №125080303479
Свидетельство о публикации №125080303479
Рецензии