Паводок
Бурхливий потік понівечив квіти,
Забрав усі сили в сухої верби.
Не хоче вона ні рости, ні радіти,
Тож хилиться до молодої трави.
І мріє пожовкла про весну без вод,
Про спокій на березі тихого плеса.
Не вірить, що вкотре зруйновано грот,
Що крутяться знову сезонів колеса.
Руйнують ті мирні старенької сни
Шоколадні потоки імлисті...
Зеленіла й цвіла мрія ця щовесни,
Восени ж опадала із листям.
Шкiльнi вiршi-10
© Copyright: Тина Палюстрис, 2025
Свидетельство о публикации №125080207415
Свидетельство о публикации №125080207415
Рецензии