Вдома повітря спокійно-густе.
Те, що не бачу, - солодкі флюїди.
В горщику так презвабливо росте
Нестримний вітер.
Свіжістю віє з смарагдових гір.
Те, що не чую, - гарячі потоки.
Не заспокоюсь, на жаль, до тих пір,
Поки не змокну.
Гостро стрибає розлючений дощ.
Він розуміє мій настрій неясний.
Вмить позмиває приниження, хоч
Проймають спазми.
Дощ не шкодує своєї краси,
Чітко виконує те, що так хочу.
Буду ловити я краплі грози
Хоч до півночі.
Шкiльнi вiршi-8
© Copyright: Тина Палюстрис, 2025
Свидетельство о публикации №125080207350
Свидетельство о публикации №125080207350
Рецензии