Шкiльнi вiршi

Холод

Зупини мене, альпіністе мудрий,
Не давай досягнути висот небезпечних,
Бо замість книг замурзаних шудрів,
Я знайшла тупий наконечник.

Потримай мене, льодяна скульптуро,
Остуди вітри і розкутай плечі.
Я прошу, мою розламай структуру,
Бо я стала надто собою в вечір.

Погойдай мене, висота захмарна,
Щоб заснула я під твоїм гіпнозом,
Бо ходила я кришкою пекарні
І не слухала мерзляків прогнози.


Рецензии