Не змінився ти зовсім, коханий.
Не змінився. Я вірила в це
з того часу, як зустріч остання
карбувала у серці лице.
Стільки років тебе пам'ятала.
Стільки років відлуння жило.
Пам'ять риси твої зберігала.
Чисті очі. І чисте чоло...
Не змінився, коханий мій, зовсім.
І, я знаю, не змінишся ти...
Не вдивляйся у рис моїх осінь.
Вже не маю весни красоти.
Зовсім, милий мій, ти не змінився.
Навіть вік світлі риси не стер.
Ти такий, мій коханий, як снився...
Все життя... Ти у снах дотепер...
Не змiнився ти зовсiм, коханий
© Copyright: Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125080206680
Свидетельство о публикации №125080206680
Рецензии