Плачут в небе, а мы - на земле

   
   ПЛАЧУТЬ У НЕБІ, А МИ - НА ЗЕМЛІ

Тече кров по вулицям столиці...
Ні в чому не винних, вбили киян.
У небі літають білими птицями
Тих, хто ще вчора, пісні
              про  Київ співав.

Летять у високому небі -
Там буде їх дім назавжди.
Будуть довго-довго там жити,
Згадуавти, рідний Київ, завжди.
 
Як на пагорби  високи піднімались,
Дивились, як сивий Дніпро  хвилювавсь,
Коли  били ворожі гармати, туда
де княжна Ольга із Ігорем ходили,
Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко гостював.

30 білих птиць і пташенят, над Києвом літають,
Ще вчора, були вони людьми.
Їм так хотілось жити! А їх убили,
                закляті вороги.
Їм так хотілось жити! А їх убили,
                закляті вороги.

30 білих птиць у небі плачуть,
А ми сумуєм-плачем на землі.
Кожний день, Бога ми благаєм,
Щоб зупинив він, біса лисого війну.
Кожний день, Бога ми благаєм,
Щоб зуипинив він,  біса лисого війну.

Щоб покарав всіх нечистих
у країнах, де підтримують її.
Щоб покарав всіх нечистих
у країнах, де підтимують її.
01.08.2025
м.Хмельницький