До побачення, любий!
Жаль! Та треба прощатись.
Часом був ти пекучий,
Що хотілось сховатись.
Знаєш, разом з тобою
Я літала на крилах!
Навіть в дощик з грозою
Не спиняла вітрила!..
Я ходила щоденно
По квітучих стежинах,
Зустрічала натхненно
Літній день на рівнинах.
Ти нашіптував втішно,
Обіймав голубінню
І торкався привітно
У хвилину вечірню.
Відчувала твій подих,
Аж душа завмирала,
Помічала твій подив,
Та чуття не ховала.
Я любила з тобою
Зустрічати світанки,
Милувалась красою
І хміліла від ласки…
Я свою таємницю
Заховаю у серце.
А тепер, милий Липню,
Мушу йти уже в Серпень…
Мушу йти
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125073105884
Свидетельство о публикации №125073105884
Рецензии