Це потайки рок в крадеться ос нь

Я згадую кохання ніжний сад
коли з тобою вдвох були у парі,
де залишили спогади левад,
де струни рвав для тебе на гітарі.

Мене не пожаліла теж вона
я на увазі мав чаклунку-осінь,
лиш поміж нас лишилася стіна,
та запах ніжних трав ланів покосів.

Кохання зажурився ніжний сад
з'явились сиві плями у волоссі,
лише в саду лисніє виноград
це потайки років крадеться осінь.

Вже поряд чую журавлиний крик
це осінь поспішає безупинно,
багряний бачу вже її ярлик
і стрілок звуки чую щохвилинно.

липень 2025
О.Чубенко-Карпусь.


Рецензии