Акровірш
А тиша мовчить, а в мені — завірюха,
Надія горить, хоч навколо імла.
Небесні світанки — мов дотик за вухом,
Ангели шепчуть, щоб правильно йшла.
Хитка дорога, та я не зламаюсь,
Ранкові пташки — мов щастя квітки.
Із глибин душі я віршами зізнаюсь,
Спокій — мій дім і мій щит у пітьмі.
Тиша в мені проростає крізь бурі,
Огортає, як шаль, мої ніжні думки.
Все моє життя — справжня авантюра,
А серце, мов сповідь, ллється у вірші.
29.07.2025
Світлина з мережі
Анна Христова
© Copyright: Анна Христова 1, 2025
Свидетельство о публикации №125073006655
Свидетельство о публикации №125073006655
Рецензии