Сонце трохи втомилось
І сховалось за хмарку,
Літо дощиком вмилось
І присіло на травку.
Ні, воно не сумує,
Знає, буде ще жарко,
Тож сидить і мудрує,
Ніби справжній всезнайко.
Як еолова арфа,
Що співає від вітру,
Ніжним подихом щастя
Літо гонить зневіру.
Крізь пролами у хмарах
Знову з’явиться сонце,
На смарагдових травах
Блисне росяне форте!
Літо – в думах про спокій:
Скоро, скоро вже серпень
Зробить декілька кроків,
Сяде в крісло з коктейлем.
В ньому – всі компоненти
Червня, липня і серпня:
Груші, яблука, терни
І солодка черешня…
Серпень висушить трави,
Знайде час і для жнива,
Швидко змінить всі барви
Для осіннього дива!..
Сонце трохи втомилось
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125073002494
Свидетельство о публикации №125073002494
Рецензии