Гроза i злива

Сердито котиться луна
На зустріч з вітром,
Зигзаг, як лава вогняна,
Лякає тріском.

За блиском блиск і знову грім,
Як колісниця!
Здається, що тремтить весь дім,
Мов сталь – грімниця!

Природи соло ріже вись
Потужним гулом.
Міцні енергії зійшлись!..
О, знов мигнуло!

Немов автограф сили зла –
Червоні щупи!
Тремтить від спалахів Земля,
Немовби тужить!..

Шумлять тривожно комиші
Від нервування.
Гроза і злива, а в душі –
Зачарування!


Рецензии