Лина Костенко Клонюсь я в пропасти бездонные...

***

Клонюсь я в пропасти бездонные,
кричу в безвестии веков:
   – А как же мы, разъединённые
в Созвездье Гончих Пауков?

Как ты один средь Мироздания?
И мне как быть, с тобой простясь?!
Узнай меня во льдах незнания
и вспомяни, как я звалась!


Оригинал

***

Я нахиляюсь над безоднею,
кричу у безвісті віків:
   – А як же ми один без одного
в Сузір'ї Гончих Павуків?

І як же ти один у Всесвіті?
І як же тут без тебе я?!
Впізнай мене в холодній безвісті,
згадай моє земне ім'я!


Рецензии