Бориветры
Летіло лихо звідусіль,
Щоб відігратись на слабкому,
І вечір, попри всіх зусиль,
Впадав у відчай, тугу, кому…
А десь у точці вогневій
Змагались темрява і зірка,
Дув віроломний буревій,
І сатана з-під лоба зиркав.
Коли вогню здіймався сніп
Й находила коса на камінь,
Смерть залягала у окіп
І просувався час ривками.
Трощилось небо на шматки,
Полеглих цвинтар вже не лічив,
Ставали в ряд чоловіки
На мужню справу чоловічу.
І кілометри масксіток
Плели поміж руїн і чаду
Жінки, плекали свій садок
І відбивались у свічадах.
Бори;вітер летів щосил,
Долав небесні перегони,
Не пожалівши власних крил,
І в штопор входив проти дрона.
Ламаючи ворожий стан,
Міцніла сила протидії,
Над Києвом злітав Руслан
В майбутнє до нової Мрії.
І янгол вів до укриття
Чиюсь заплакану дитину,
І поступово, безупинно
Перемагало смерть життя.
.......................
Легендарне мозаїчне панно «Боривітер» Алли Горської, зруйноване в Маріуполі, відтворене в Києві.
Свидетельство о публикации №125072601185