Летять у вир й журавл
вони тепер у вирій відлітають
їх пір'я крил торкається землі,
до холодів,поспіти поспішають.
Вони вже прямо над моїм селом
я простягнув до зграї вгору руки
мені один з птахів махнув крилом,
та лиш душа слабує від розлуки.
Мене з собою кличуть журавлі,
хоч я і згоден з ними полетіти
солоних сліз сочаться ручаї,
куди дружину і дітей подіти?
Хвилюють душу крики журавлів
я у нагруддя сльози заховаю
теж полетіти з ними я б волів,
та тільки я ще трішки почекаю.
вересень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №125072404940