Печалька

Н.Бидненко
Печалинка

Щаслива ніч! Твої вуста ласкаві
І жадібні обійми без кінця...
На килим свій покликали нас трави
І в радості заходились серця.

А зорі ночі нас благословляли,
В долоні з неба сипали нам жар.
І ще, і ще... І все було нам мало...
Спасибі, доле, за безцінний дар

Любов пізнати щиру, незрадливу,
І довгождану, сонячну таку,
Насолодитись цим вселенським дивом,
Що тільки раз буває на віку.

Було колись... Та зорі тихо згасли,
Пожовкли трави... Вітер-суховій...
Таке життя. Така картина маслом...
В куточку серця - згорточок надій.
***
Счастливая ночь! Твои ласковые губы
И страстные объятья без конца...
На свой ковёр нас позвали травы
И в радости стучали в такт сердца.
А звёзды ночью нас благословляли,
В ладони неба сыпали нам жар.
Ещё, ещё... И всё нам было мало...
Судьба, спасибо, за бесценный дар
Любовь узнать крепкую и верную,
И долгожданную и светлую такую.
Насладиться этим вселенским дивом,
Что только раз бывает на веку.
Когда-то было... Но звёзды вдруг погасли,
Пожелтели травы...Ветер-суховей...
Такая жизнь. И вот, - картина маслом...
И в уголочке сердца - свёрточек надежд.