Чи епоха, а чи то мить,—
Літо плине, мов той кораблик:
Ніжний персиків оксамит
І смараґдова молодість яблук.
Не спіши, постривай, агов!
Залиши бодай певні дати...
Будем згадувать ще його,
Якщо буде кому нагадати.
Ще згадаємо ту грозу,
Що сміятися вчила ранок,
Пасічну золоту сльозу,
І палкий від обіймів світанок.
І походи до ТЦК,
І пекельні жахи прильотів...
Та приємніше — спів цикад
Й заспокійливий затінок гльодів.
Все, за звичаєм, промина,
Промине за весною літо.
Жаль, в людини одна весна,
Та і літо вже майже прожите...
Плине за течією літ
Мого літа бадьорий равлик —
Чи кораблик, а чи то пліт,
І смараґдова молодість яблук.
24.07.25.
Лiто
© Copyright: Серез, 2025
Свидетельство о публикации №125072403155
Свидетельство о публикации №125072403155
Рецензии