У тисняві маршрутки, серед всіх
Вона стояла в кофточці зеленій.
І погляд — як в фантазіях моїх,
І серце билось наче птах у жмені.
Я б слово кинув, хоч одне, просте,
Та час — мов вітер, не вертає ходу.
Її потоком натовпу несе,
І я за ній пірнаю як у воду.
Тепер її шукаю там щодня,
Немов між снів — обличчя особливе.
Чи так було, чи то все маячня?
Її нема, а серце вже щасливе.
<24червня, 23липня-2025>
У тиснявi маршрутки, серед всiх
© Copyright: Николай Бакуринский, 2025
Свидетельство о публикации №125072302005
Свидетельство о публикации №125072302005
Рецензии