Був би лиш мир
Думаю часто про це.
Мати, можливо, кохання,
Поруч – надійне плече…
Вистачить, може, усмішки,
Погляду теплих очей,
Навіть простої листівки
В плині бентежних ночей.
Досить, напевно, і ліри,
Щоб заясніла душа,
Теплого слова довіри,
Щоб задзвеніла струна.
Ніжності, мабуть, побільше,
Сонця у серці й душі,
Бути хоч трохи мудріше,
Мати від щастя ключі.
Жити в обіймах блакиті,
Свіжого вітру в жару,
Йти у долини барвисті,
Мирту вдихати п’янку…
Буду у неба благати
Радісних днів у житті.
Треба мені небагато:
Був би лиш мир на Землі!..
Свидетельство о публикации №125072301685