Дай Бог нам силы...

Вже не страшать ні шорохи, ні стуки,
Ні штурм небес шахедами вночі...
Лиш біль нестерпний за дітей, онуків,
Яких життя лишають звірі-палачі...

Ці вороги втішаються щомиті -
" Які герої ми, які ми молодці  -
Стікайте кров'ю всі, нами убиті!"
... Війна не спише...знайдемо кінці!

Простолюдини, що далекі від кремля,
Десятки літ смоктали від п о т в о р и ,
Що, буцімто, не має меж з е м л я
Російська ... ще від пострілу " аврори " !

Тому в Пологах опинилися буряти,
На танках  " відновляли  рубежі ".
Їм наказали  " за ідею помирати " -
Так почалися їх воєнні куражі...

В містах і селах втрачена  с в о б о д а -
Це Слово - кістка в горлі для русні,
Вона в їх домі " портит всю погоду",
Так, як й українські всі пісні!

Та " Ще не вмерла України ні слава, ні воля..." !
Живе в серці  к о ж н о г о   ВІРА в майбуття!
Набираймось  с и л и, вийти щоб з неволі!
Шлях до Перемоги - він без вороття!