Заблукаю у часі і просторі,
Заховаюсь у хащах неходжених.
Пробігуся по берегу бОсоніж
Серед хвильок, вітрами народжених.
На піску намалюю чудовисько.
Та не зле, а кумедне, усміхнене.
Може сердце хоч трохи загоється,
Буде сонцем солоним обвітрене.
Хмиз проміння спалахує бризками
У люстерку озерця блакитного,
Наче стрілами гострої блискавки
Позолотою тонко покритими.
Я лежу горілиць і відтаюю,
Відчуваю себе знову юною.
Знову світле і добре вигадую,
Чи його дістаю із минулого...
Не шукайте мене перелякано,
Не пропала я, просто сховалася -
Спілкуватися зараз небажано,
Бо печалька до мене підкралася.
Як здолаю її, заспокоюся,
Повернусь наче літом оновлена.
Я з новою собою знайомлюся -
Знову сильна і вже не надломлена...
21.07.25
Заблукаю у часi i просторi
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125072102730
Свидетельство о публикации №125072102730
Рецензии