В моїм презирстві ницого медаль,
так відчуває він себе дорожче.
Зніму з очей гидливості вуаль
і кину в Черемош - хай прополоще.
Як не прасуй, скупа одежа скнар
лосниться гноєм і блищить на сонці.
І чорна зависть покидька не дар,
а неподобство в пацюка мошонці.
Як ти прийшов в цей світ, так і минеш,
паплюжачи сумління, пам;ять, гідність,
і замість сліду ти залишиш треш,
і замість спадку лише біль і шкідність.
Пасує неуцтву такий же рот,
цинічний, скрючений, нахабний.
Давно немає щеплення чеснот,
Варави довго буде шлях повабним.
Хто платить милостиню - цар,
хабарник, дурилюд, плугар, неклеба?
Бажає вбити темрява ліхтар,
що згасне сам за синій клаптик неба.
про клаптик неба
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125072101122
Свидетельство о публикации №125072101122
Рецензии