Знов котиться Луна у чорнім небі -
Липневий вечір збіг у темну ніч.
Мости Дніпрові - як високі гребні,
Що випхались із омутів сторіч.
Все мліє у тишІ, майнула спека
І рідне місто бачить добрі сни:
Про те, як дитинча несе лелека,
Про ніжні квіти ранньої весни,
Про мир та спокій, де війни немає,
Де всі усміхнені, де всі іще живІ,
Про теплий дощик, що дахи вмиває,
Кохані очі сіро-голубі...
Все вернеться колись. Нажаль, не знаю,
Чи пройдуть місяцІ, чи то рокИ.
Прозора сутінь голубем злітає
Із хвиль сріблястих вічності ріки...
На фото: Киев, Пешеходный мост
Снова катится Луна...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125072000833
Свидетельство о публикации №125072000833
Рецензии