***
Там, на чужбине, и солнце не солнце,
В облике рвущего мир палача...
Как же хотелось, чтоб утром в оконце
Вновь появился росточек луча...
***
Душу бентежать палаючі хвилі,
Красят картины в малиновый цвет.
Лазить тунелями розум безкрилий,
Столько лет ищущий радости свет...
***
Серденько лине до рідного дому,
Пеклом нескорений батьківський край.
Воля і єдність, відкинувши втому,
Вмить тут відродять на згарищі рай.
***
Вір, так і буде, на мирну стежину
Втрачене щастя повернеться знов,
З радістю кожну зігріє родину
Віра, надія, краса і любов!
***
Світлом наповняться срібні вітрила,
Шлях у майбутнє вже стелить струмок.
Ті, що попереду, маючи крила,
Будуть щодня пам'ятати урок...
Не втрачай надiю
© Copyright: Александр Филенко, 2025
Свидетельство о публикации №125072005985
Свидетельство о публикации №125072005985
Рецензии