Вони зустрілись на війні,
Та покохались,
На полі бою, нарівні
І смерті не боялись...
Та поцілунок перший свій,
В окопі пам'ятають,
Він був солодкий, медовИй,
Таке не забувають.
Для неї квітів польових,
Подарував коханий,
О, Боже їх побережи!
Щоб всі збулись бажання.
Їх розписав вночі комбат,
Від всіх вояків поздоровив,
Вона побігла в медсанбат,
Та нареченний дав їй слово...
Що будуть жити без розлук,
Та разом все життя радіти,
Тепло її жіночих рук,
Назавжди буде його гріти.
Вони зустрілись на війні,
Він родом з міста Львова,
Вона жила у Тульчині,
Йти поруч по житті готова.
Ось з'явиться нам мирний час,
Стане тихіш на Білім Світі,
Та прийде радість водночас,
Яскраво сонечко засвітить...
Бійці повернуться до хати,
Це буде свято, на Землі,
Зустінуть рідні, батько й мати,
На їх весіллі будем й ми.
Автор Геннадій Сівак.
20 червня 2025 року.
Вони зустрiлись на вiйнi...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2025
Свидетельство о публикации №125072005528
Свидетельство о публикации №125072005528
Рецензии