На терезах у папському полоні
переважає інших чаша "давній Рим",
І блудний син на волошковім полі
вигадує своє повернення святим.
Як не крути - звитяжника не судять,
лиш підливають спудом в чашу з медом яд,
і "бути, чи не бути" не троюдять -
за липнем неодмінно буде листопад,
за листопадом березень і іди,
перегортать календи вже навчився Брут.
Ти знаєш, де душі осісти? Ніде.
Ніде, окрім руїн - покинутих споруд.
Пливуть відбитки білих тум по Роні.
Папірні човники у даль потік несе.
Пульсує жилка синяви на скроні,
і Авіньона міст уже ні те ні се.
про нi те нi се
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125071907053
Свидетельство о публикации №125071907053
Рецензии