На терезах у папському полоні
переважає інших чаша «Давній Рим»,
і блудний син на волошковім полі
вигадує свое повернення святим.
Як не крути — звитяжника не судять,
лиш підливають спудом в чашу з медом яд,
і «бути чи не бути» не трою;дять —
за липнем неодмінно буде листопад,
за листопадом — березень та іди —
перегортать календи вже навчився Брут.
Ти знаєш, де душі осісти? Ніде.
Ніде, окрім руїн — покинутих споруд.
Пливуть відбитки білих тум по Роні.
Папірні човники у даль потік несе.
Пульсує жилка синяви на скроні,
і Авіньйона міст уже ні те ні се.
про нi те нi се
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125071907053
Свидетельство о публикации №125071907053
Рецензии